Тарасова гора 2014.

Літо – найкращий час для байкера. Попереду дороги і пригоди, маса можливостей і величезна кількість заходів, які варті того, щоб вийти з дому. Фестивалі – ідеальний спосіб направити енергію в мирне русло, розважитися і знайти нових друзів.

Одне з найважливіших і справді обов'язкових до відвідування заходів, куди прагне кожен поважаючий себе власник мотоцикла – міжнародний фестиваль " Тарасова гора. Сюди їдуть не тільки добре відпочити – це ще й чудовий привід продемонструвати, яка в тебе мотоекіпіровка. Людей подивитися і себе показати – хороший привід для того, щоб відправитися в шлях!

«Тарасова Гора» вже давно стала подією, на яку чекають власники байків цілий рік. З тих пір, як в 2002 році відомий у вузьких колах Сальватор, а в миру Ашот Арушанов зібрав своїх друзів-мотоциклістів у Каневі під час традиційних Шевченківських днів. Відвідавши Тарасову Гору і влаштувавши барвистий пробіг до Черкас, байкерами було вирішено зробити цей захід доброю традицією. З тих пір кожен червень байкер пакує мото рюкзак, щоб вирушити в Україну.

Щорічно на початку червня байкери з різних міст і країн СНД перебувають на берега Кременчуцького водосховища, щоб зустрітися один з одним, поділитися новинами та планами, продемонструвати крутизну своїх залізних коней, екіпірування – треба сказати, що ніде більше не зустрінеш такої кількості крутих шоломів, а тату рукава і зовсім вражають своєю різноманітністю. Загальне число мотовладельцев на зльоті налічує до 5-6 тисяч. У різні роки приїздили сюди байкери з усього світу – України, Росії, Казахстану, Норвегії, Білорусі, Америки, Польщі, Франції, Німеччини, Молдови.

І 2014 рік не став винятком. Готуватися до такої знаменної події стали ще з зими. І не дивно – Тарасова Гора визнана кращим мото-заходом країн СНД і України. В цьому році фестиваль проходив з 5 по 8 червня під Черкасами. Зібралося в цей раз не багато, не мало – 7000 байкерів.

Ідея фестивалю витала в повітрі: думка масштабно відсвяткувати двохсотріччя поета Тараса Шевченка, борця за незалежність України і 12 річчя фестивалю окриляла. Тим більше, що на цей раз фестиваль знову проходив в тому самому місці і на тій самій турбазі Придніпровська, де і починався. Тож трендом фестивалю було все українське і шевченківське – віталися вуса, як у Тараса, вишиті сорочки та інша атрибутика. Втім, користуються популярністю у багатьох мотовладельцев на фестивалі тату рукава при цьому чудово вписувалися в український колорит! Тарасовскими вусами відзначався сам Ашот, подаючи приклад байкерської братії, яка від нього не відставала. Прекрасна половина красувалася в нациоанльных українських уборах з стрічками і квітами.

Байкери не дарма пакували мото рюкзак – програма фестивалю була грандіозною і цікавою. У перший день гостей частував легендарний Ашот на знаменитій каші від Аша.Крім став вже традиційним мотопробігу до могили Тараса Шевченка на Тарасовій Горі в Каневі 7 червня, відбувся вельми представницький концерт. Незважаючи ні на що на фестивалі запалювали такі відомі гурти як Бумбокс, The Sandstones» і «МЕД ХЕДС» з Києва, «SABO», «Куля Айраг» з Монголії. Брали музикантів як завжди гаряче і як завжди гамірно. Колоритність фестивалю надавала нескінченно переміщається по табору група Toporkestra, що радує гостей вельми колоритними неординарними піснями і силові конкурси з українським богатирем і просто хорошою людиною Василем Вірастюком. Як і завжди був ведучим фестивалю Геннадій Попенко, який на цей раз влаштовував вікторину на знання творчості Шевченка. На подив багато байкери з честю впоралися з самими каверзними питаннями, показавши знання української історії, літератури і культури! Культурна програма була настільки насичена, що було прикро, що не можна клонуватися і виявитися в різних місцях, щоб побачити і почути все і ще встигнути зустрітися з друзями, з якими не бачився з минулого фестивалю.

Мабуть головною подією фестивалю був проїзд у Канів 7 липня – ось коли мотоекіпіровка давала можливість заявити про собі по повній! Видовище було дійсно яскравим – з ревом і гуркотом колона промчала по Черкасам. Як зазвичай різноманіття машин просто вражало й причаровувало. У строкатій колоні поруч підривали повітря спортивні мотоцикли, чопери важковаговики, класики, байки, неординарні єдині у своєму роді кастоми. Темою дня, звичайно ж, була українська символіка і розвіваються на вітрі синьо-жовті прапори. Попереду мчав беззмінний лідер та натхненник фестивалю Ашот. Колона розтяглася на 5 кілометрів і зробила кілька кіл по Черкасам під схвалюють привітання місцевих жителів, які чекали цього видовища цілий рік.

Особливий інтерес, як завжди, викликало «Кастом-шоу», де здійснювався вибір самого оригінального, навороченого «саморобного» байка. Ось де кількість тату рукава метр площі перевершувало всі мислимі очікування. Нестандартний зовнішній вигляд учасників цінувалася не менше, ніж нестандартний дизайн мотоциклів. Поряд з патріотичними вишитими сорочками в пошані були мотоекіпіровка в стилі популярних кіногероїв і просто класичні косухи, які ніколи не вийдуть з моди, бо – класика! Однак костюми –точні копії костюмів Бетмена або воїна імперії з Зоряних воєн, Росомахи або Залізної людини, безумовно, не залишають байдужим нікого і приковують до себе увагу.

Словом, на Тарасовій Горі як завжди в цьому році було жарко. Шкіра, заклепки, черепа на банданах, дизайнерська мотоекіпіровка упереміш з вінками з квітів на головах гарних дивчин, тарасовскими вусами і вишитими сорочками, рев потужних моторів і братання друзів з різних частин світу, зустрічаються рідко так влучно - фестиваль, безумовно, вдався. Втім, як завжди! І значить, через рік можна буде знову пакувати мото рюкзак, щоб відірватися по повній і промчати з вітерцем колоною по знайомому маршруту до Тарасовій горі.

Подорож одеситки на мотофестиваль "Тарасова гора 2014".